Якого врожаю чекати: що засіяли українські аграрії в сезоні 2026
Джерело: NV
Як виробники формують структуру посівів і яким культурам віддають перевагу.
Весняна посівна кампанія 2026 року пройшла у складних, але вже звичних для українських аграріїв умовах. Виробники продовжують адаптуватися до невизначеності роботи в умовах війни, що триває, цінових коливань, логістичних викликів та зростання витрат на основні ресурси, передусім добрива та паливо. Попри це, структура посівів залишається досить стабільною, а ключові культури — кукурудза, соняшник і ріпак — зберігають свої позиції.
Якщо говорити про загальні тренди сезону, то варто відзначити, що наприкінці 2025 року аграрії працювали в умовах обмеженої ліквідності. Через суттєву посуху в східних та південних областях у багатьох господарств було менше обігових коштів, що безпосередньо вплинуло на їхні інвестиційні рішення і рішення щодо структури посівів. У прифронтових регіонах це додатково посилювалося безпековими ризиками, тому планування відбувалося в коротших горизонтах, а значна частина рішень ухвалювалася в останній момент. Як наслідок, частина рішень щодо весняної кампанії в цілому переносилася вже на перший квартал 2026 року. Виключенням були області на заході країни, які доволі активно контрактували насіння та засоби захисту рослин ще в листопаді-грудні.
Попри всі ці виклики, ми спостерігаємо збереження попиту на основні культури. Зокрема, кукурудза відчуває стабільний інтерес з боку фермерів — передусім завдяки поступовій нормалізації логістики та прийнятним ціновим очікуванням. Соняшник, своєю чергою, утримує позиції однієї з найбільш економічно привабливих культур, хоча площі під ним можуть залишатися на рівні минулого року. Якщо взяти статистику на кінець травня, то за даними Міністерства аграрної політики кукурудзою було засіяно вже 4,2 млн гектарів, при тому що за в 2025 році загалом посіви склали 4,5 млн. га. По соняшнику ці показники складають 4,4 та 5,1 млн га відповідно. Водночас ці тенденції ще потребують уточнення, адже остаточна картина значною мірою залежить від погодних умов і результатів завершення посівної кампанії.
Окремої уваги заслуговує ріпак, який упродовж останніх сезонів демонструє стабільність як з точки зору попиту, так і площ. Попри складні погодні умови, які могли вплинути на стан посівів та потенційну врожайність ріпаку, який зараз на полях, на сьогодні немає передумов для суттєвого скорочення площ під цією культурою під час літньої посівної кампанії. Передбачаємо, що вони, як і раніше, перебуватимуть на рівні близько 1,2 млн гектарів.
Стійкість та привабливість ріпаку значною мірою пояснюється стабільним попитом з боку європейського ринку. Ланцюги постачання вже адаптовані до української сировини, а зростаючий попит на біопаливо в ЄС через перебої із традиційним паливом та різким зростанням цін формує довгострокову потребу в ріпаковій продукції. І це робить культуру привабливою навіть у складних умовах і вона залишається важливою експортною культурою з відповідним потенціалом для тих, хто готовий інвестувати в результат.
Треба зауважити, що ріпак залишається однією з найбільш технологічно складних культур. Успішне вирощування потребує якісного входу в зиму, належного захисту та правильного старту навесні. Саме ця складність стримує масове розширення посівів: аграрії зважено підходять до рішення щодо вирощування ріпаку, оцінюючи ризики недоотримання врожаю.
Загальна економічна ситуація почне сильніше впливати на рішення фермерів вже в наступному сезоні. Очікується, що аграрії дедалі більше шукатимуть можливості для оптимізації витрат і здешевлення технологій.
Попри це, ключовий баланс між витратами та результатом залишатиметься визначальним. Адже навіть в умовах подорожчання ресурсів, за сприятливих погодних умов і високих цін на агропродукцію, рентабельність виробництва може залишатися на прийнятному рівні. Тому, і це переконливо демонструють динаміка продажів насіння Pioneer® та засобів захисту Corteva з початку повномасштабної війни, значна частина фермерів продовжує робити вибір на користь якості.
Загалом сезон 2026 року демонструє продовження тренду на обережну стабільність. Аграрії не відмовляються від перевірених культур, зберігають баланс у структурі посівів і водночас уважно стежать за зовнішніми факторами, які можуть вплинути на їхні рішення вже найближчим часом.